кенотаф
КЕНОТА́Ф, а, ч.
У народів Стародавньої Греції, Риму, Єгипту, Середньої Азії – надгробок у вигляді гробниці, споруджений не на місці поховання померлого.
Поховаємо Марка біля його батька та матері. Марко належить їм. А ви можете вдовольнитися кенотафом, як колись греки (П. Загребельний);
У головному залі мавзолею Тадж-Махал містяться тільки кенотафи – розкішно прикрашені фальшиві гробниці (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кенотаф — кенота́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кенотаф — -а, ч. Надгробний пам'ятник, споруджений не на місці поховання померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кенотаф — кенота́ф (грец. κενοτάφιον, від κενός – порожній і τάφος – могила) надгробний пам’ятник, споруджений не на місці поховання померлого. Словник іншомовних слів Мельничука
- кенотаф — кенотаф (кенотафій) (грец. — пуста могила) Пам'ятник на честь померлих або загиблих, встановлений на символічній могилі, в якій не знаходиться праху похованих. Інколи зводилися на честь міфологічних персонажів і виконували функції апотропеїв. Архітектура і монументальне мистецтво