клуня

(укр.)

Господарська будівля, що призначалася для молотьби або зберігання необмолоченого хліба (порівн. стодола). В різних регіонах Україні відзначалась розмірами і формою, завдяки встановленню кількох сіх створювалась можливість необхідного простору для обмолоту зерна і влаштування прорізу для в'їзду возів зі снопами. Крім К., вирішених в одному рівні, зводились:

клуні верхові — у вигляді двоповерхового зрубу, без ями у нижній частині.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клуня — Стодола, шпихлір; пор. ШОПА. Словник синонімів Караванського
  2. клуня — КЛУ́НЯ, і, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови і т. ін., а також для молотьби, віяння й т. ін.; стодола. На дворах біля клунь стояли гордо, мов князі в золотих шапках, стоги й скирти пашні. Словник української мови у 20 томах
  3. клуня — клу́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. клуня — КЛУ́НЯ (будівля для молотьби, зберігання збіжжя тощо), СТОДО́ЛА. Коло клуні пашня потрушена (Марко Вовчок); Семен звіз свій хліб раніш від других і склав у стодолу (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  5. клуня — Стодола. Словник синонімів Полюги
  6. клуня — -і, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння й т. ін.; стодола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. клуня — Клу́ня, -ні, -нею; клу́ні, клунь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. клуня — (-і) ж.; мол.; жарт. Голова. ПСУМС, 34. Словник жарґонної лексики української мови
  9. клуня — КЛУ́НЯ, і, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння й т. ін.; стодола. На другий день добув [Чіпка] десь ціпа й молотив у клуні (Мирний, І, 1949, 323); День так і минув: біля воза до обіду провозилися... Словник української мови в 11 томах
  10. клуня — Клуня, -ні ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Ном. № 446. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. Св. Мт. VI. 26. ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя. Г. Барв. 258. Словник української мови Грінченка
  11. клуня — [клун'а] -н'і, ор. -неийу Орфоепічний словник української мови
  12. клуня — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  13. клуня — І, ж. Обличчя. Дати в клуню. Словник сучасного українського сленгу