колір

(італ. — фарбування)

Властивість об'єктів матеріального світу, що сприймається як усвідомлене зорове відчуття. Виникає внаслідок впливу на око потоків електромагнітного випромінювання хвиль довжиною від 380 до 760 нм (спектра) або без променевого потоку на око через гадану асоціацію з іншими відчуттями (звука, тепла тощо) і внаслідок уяви. Різні кольорі відчуття викликають по-різному фарбовані предмети, їхні неоднаково освітлені частини, джерела світла і створене ними освітлення. Кольори широко використовується в архітектурі завдяки:

а) застосуванню будівельних матеріалів природних кольорів,

б) використанню штучних облицювальних матеріалів різних розцвічень внаслідок добавки при їхньому виготовленні відповідних барвників,

в) пофарбуванню отинькованих або інших поверхонь,

г) включенню декоративних або живописних елементів у вигляді панно, фресок, мозаїк, вітражів тощо.

Враховуючи властивості сприйняття, прийнято розділяти кольори на такі групи:

безфактурні кольори, які сприймаються без уявлення про певну фактуру і не локалізуються у просторі й начебто "проникні" (освітлений кольоровим ліхтарем білий екран, небо);

фактурні (поверхневі) кольори, що пов'язані з конкретною фактурою предмета, його поверхнею. Вони являються начебто "непроникними" (дерево, цегла, камінь).

Наступна пара поділу кольорів:

ахроматичні кольори, котрі включають шкалу сірих кольорів від білого до чорного;

хроматичні кольори — ними є всі кольори спектра всіх відтінків по світлоті й насиченості, включаючи основні синій, червоний, жовтий і перехідні від них.

Наступна пара поділу кольорів:

теплі кольори, які розташовані ближче до жовтої частини спектра, хоча у багатьох кольорах можуть бути поряд з теплими й холодні відтінки;

холодні кольори, що розташовані ближче до блакитної частини.

Наступна пара поділу кольорів:

важкі кольори, які визначаються ступенем фактурності, більш темні й насичені.

легкі кольори — світлі, менш фактурні й насичені. Загалом ваговитість кольорів залежить від світлоти.

Наступна пара поділу кольорів:

виступаючі кольори — ті, що при співставленні в одній площині з іншими на нейтральному тлі здаються ближчими до глядача. Ними є переважно хроматичні, насичені, світлі, частіше теплі.

відступаючі кольори — ті, що при співставленні в одній площині з іншими на нейтральному тлі здаються віддаленими від глядача. Ними являються в основному ахроматичні, мало насичені, темні, переважно холодні.

Крім того в процесі проектування й реалізації художнього задуму враховуються світлота і тон хроматичних кольорів, їхня насиченість та світлотінь.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колір — Ко́лір, -льору; ко́льори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. колір — (забарвлення чогось) барва, фарба, (худоби) масть. Словник синонімів Полюги
  3. колір — -льору, ч. 1》 Світловий тон чого-небудь; забарвлення. Ахроматичні кольори — білий, сірий, чорний розрізняються лише за яскравістю. Додаткові кольори — два кольори, які при оптичному змішуванні дають ахроматичний колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колір — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). Словник синонімів української мови
  5. колір — ко́лір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ко́льори́ Орфографічний словник української мови
  6. колір — [кол'ір] -л'ору, м. (на) -л'ор'і, мн. -л'ори, -л'оур'іў два кол'орие Орфоепічний словник української мови
  7. колір — Барва, забарвлення; (тварин) масть. Словник синонімів Караванського
  8. колір — Барва, див. кольоровий Словник чужослів Павло Штепа
  9. колір — Зорове відчуття, викликане світлом з різною довжиною хвилі — від 400 до 760 нм; прості (монохромні) к. — це к. з точно визначеною довжиною хвилі (напр., к. веселки); осн. к.: червоний, зелений, фіолетовий; доповняльні к. —... Універсальний словник-енциклопедія
  10. колір — КО́ЛІР, льору, ч. 1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї .. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка); Оксані – радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір (А. Словник української мови у 20 томах
  11. колір — КО́ЛІР, льору, ч. 1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї.. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. колір — Ко́лір, -ру м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85. Словник української мови Грінченка
  13. колір — КОЛІР – КОЛЕР Колір, -льору. Світловий тон, забарвлення чогось; переважно у множині – виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва тощо: червоний колір, малювати щось темними кольорами. Колер, -у, заст. Хвороба – рід сказу в коней. Літературне слововживання