1. Архітектура і монументальне мистецтво

конкурс

(лат. — зіткнення)

Творче змагання митців з метою виявлення кращої пропозиції, проекту. Мало місце ще в епоху Античності, почало часто проводитися з XIII ст. в італійських містах на краще вирішення фасадів соборів, вівтарних образів, монументальних пам'ятників, серед яких найвідоміші перемога Ф. Брунеллескі на спорудження купола Санта Марія дель Фьоре у Флоренції та суперництво Леонардо да Вінчі з Мікеланджело за право виконати розпис у Палаццо Веккьо. У Франції великий розголос мав К. на східний фасад Лувра, де перемогу над співвітчизниками і знаменитим Л. Берніні святкував К. Перро. У XIX ст. К. проводились відкритими (число і склад учасників не обмежувались) і закритими (замовними), при цьому розроблялась чітка програма, обумовлювались терміни, автори виступали під девізами, рішення приймало заздалегідь обране журі, переможці отримували винагороди залежно від зайнятого місця, а також право на проектування споруди або виконання декоративно-прикладного твору. К. також проводяться в учбових закладах серед випускників за вищу винагороду, серед досвідчених майстрів за отримання почесного звання, престижної премії тощо.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкурс — ко́нкурс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конкурс — див. ЗМАГАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. конкурс — (від лат.concursus — зіткнення, сутичка) змагання для виявлення найкращих серед учасників представлених робіт тощо Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. конкурс — [конкурс] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  5. конкурс — -у, ч. 1》 Змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. || Відбір претендентів на заміщення деяких посад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. конкурс — Змаг, див. конкуренція Словник чужослів Павло Штепа
  7. конкурс — КО́НКУРС, у, ч. Змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Оповідання з життя молдаван скінчив уже і послав до “Зорі”. На конкурс нічого не посилав, не встиг (М. Словник української мови у 20 томах
  8. конкурс — (англ. сontest) 1. у західному торговому праві – порядок задоволення претензій кредиторів до неплатоспроможного боржника. Він зводиться до передачі в судовому порядку майна боржника спеціальній комісії, так званому конкурсному управлінню. Економічний словник
  9. конкурс — ко́нкурс (від лат. concursus – зустріч, зіткнення) 1. Змагання з метою виявлення найкращого з учасників. 2. Відбір претендентів на заміщення деяких посад. 3. У буржуазному праві concursus creditorum – передавання кредиторам управління майном банкрута для задоволення їхніх претензій. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. конкурс — ОЛІМПІА́ДА (змагання в галузі самодіяльного мистецтва, у виконанні навчальних завдань і т. ін.), КО́НКУРС. Більшість гуртків.. школи готувалися до Республіканської олімпіади (Л. Словник синонімів української мови
  11. конкурс — Ко́нкурс, -су; -курси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. конкурс — КО́НКУРС, у, ч. Змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Оповідання з життя молдаван скінчив уже і послав до «Зорі». На конкурс нічого не посилав, не встиг (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. конкурс — рос. конкурс змагання з метою виявлення найкращих серед його учасників. К. проводять на заміщення вакантних посад керівників виробничих і підприємницьких структур; у вузах (для зав. Eкономічна енциклопедія