контррельєф

Рельєф, зображення якого заглиблено і дзеркально симетрично виступаючим частинам звичайного (порівн. койлонагліф). Утворюється шляхом механічного відтискування останнього у м'якому матеріалі (глині, воску), або шляхом зняття гіпсової форми. У стародавні часи К. використовувались як печатка для отримання опуклих відбитків, а в авангардному мистецтві XX ст. часто являли собою колажі із полотна, картону, жерсті, скла, дерева. Ними декларативно вважали т. зв. вихід зображення з картинної площини в тримірний простір глядача.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контррельєф — КОНТРРЕЛЬЄ́Ф, у, ч., архт. Різновид заглибленого рельєфу. Авангардистський контррельєф мав форму тривимірних, часто абстрактних, композицій із металу, скла, дерева, що знаменували перехід від зображення речі до її реального виготовлення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах