контррельєф

КОНТРРЕЛЬЄ́Ф, у, ч., архт.

Різновид заглибленого рельєфу.

Авангардистський контррельєф мав форму тривимірних, часто абстрактних, композицій із металу, скла, дерева, що знаменували перехід від зображення речі до її реального виготовлення (з наук. літ.);

Контррельєф був відомий ще мистецтву давнього світу (з наук.-попул. літ.);

У стародавні часи контррельєфи використовували як печатку для отримання опуклих відбитків (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контррельєф — Рельєф, зображення якого заглиблено і дзеркально симетрично виступаючим частинам звичайного (порівн. койлонагліф). Утворюється шляхом механічного відтискування останнього у м'якому матеріалі (глині, воску), або шляхом зняття гіпсової форми. Архітектура і монументальне мистецтво