1. Архітектура і монументальне мистецтво

крипта

(лат. < грец. — закривати, ховати)

1. Підземне або підвальне приміщення різного призначення у Стародавньому Римі.

2. Підземний коридор, подібний криптопортику.

3. Катакомба для молитов і ритуальних обрядів або підземна каплиця.

4. Приміщення під хором католицької церкви, що використовувалося для поховань сановних осіб, а також могло слугувати підземною каплицею.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крипта — Кри́пта: — заглиблення у печерах-катакомбах для гробниць [5;7] — каплиця під храмом для почесних поховань [51] — мурована кам'яна гробниця [XI,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. крипта — кри́пта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. крипта — Підземна каплиця, розташована під церквою Словник церковно-обрядової термінології
  4. крипта — -и, ж. 1》 У перших християн – підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих. 2》 Місце давнього поховання знатної особи; підземний склеп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крипта — КРИ́ПТА, и, ж. 1. Підземне склепінчасте приміщення у давніх римлян і греків. Первісна форма крипти була успадкована від гробниць апостолів у римських базиліках часу правління Костянтина (із журн. Словник української мови у 20 томах
  6. крипта — кри́пта склеп; підземелля (м, ср, ст): У крипті святого Юра поховано багатьох достойників Української Церкви, серед них – Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Йосип Сліпий (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. крипта — кри́пта (від грец. κρυπτή – критий підземний хід, тайник) 1. У Стародавньому Римі склепінчасте підземне або напівпідземне приміщення. 2. У середньовічній західноєвропейській архітектурі – каплиця під храмом для почесних поховань. 3. мед. Заглиблення в мигдаликах. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. крипта — Підземне приміщення зі стелею у формі склепіння в церкві, частіше розташована під вівтарною частиною, в якому знаходяться гробниці. Універсальний словник-енциклопедія
  9. крипта — МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. Словник синонімів української мови
  10. крипта — КРИ́ПТА, и, ж. 1. У перших християн — підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих. Гамір.. наповняє крипту і луною розкочується по темних переходах катакомб (Л. Укр., II, 1951, 235). Словник української мови в 11 томах