1. Словник української мови у 20 томах

крипта

КРИ́ПТА, и, ж.

1. Підземне склепінчасте приміщення у давніх римлян і греків.

Первісна форма крипти була успадкована від гробниць апостолів у римських базиліках часу правління Костянтина (із журн.);

// У перших християн – підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих.

Гамір .. наповняє крипту і луною розкочується по темних переходах катакомб (Леся Українка);

Перед печерою братове вклякли. А далі цілу ніч молилися при мощах. Я поклав їм на поріг воду. Другого дня ми видовбали в горі крипту (М. Дочинець).

2. Каплиця під храмом для почесних поховань.

В 1070 році згоріла стара кірха Серватіуса, і від неї лишилася тільки крипта (П. Загребельний);

Залишки древнього храму Санта Репарата можна побачити в крипті собору Санта Марія дель Фйоре (з наук.-попул. літ.);

Згідно із заповітом, 7 вересня 1992-го тіло Патріарха Йосифа перепоховане у крипті Львівського кафедрального собору св. Юра (з газ.);

// Місце давнього поховання знатної особи; підземний склеп.

[Куниця:] При розкопках кожного кургану, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя “золота чаша” (І. Кочерга);

В 1070 році згоріла стара кірха Серватіуса, і від неї лишилася тільки крипта (П. Загребельний).

3. анат. Заглиблення на поверхні органа.

Вивчено топографію, макро- і мікроструктуру вмісту крипт органів клінічно здорових тварин (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крипта — Кри́пта: — заглиблення у печерах-катакомбах для гробниць [5;7] — каплиця під храмом для почесних поховань [51] — мурована кам'яна гробниця [XI,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. крипта — кри́пта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. крипта — Підземна каплиця, розташована під церквою Словник церковно-обрядової термінології
  4. крипта — -и, ж. 1》 У перших християн – підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих. 2》 Місце давнього поховання знатної особи; підземний склеп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крипта — кри́пта склеп; підземелля (м, ср, ст): У крипті святого Юра поховано багатьох достойників Української Церкви, серед них – Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Йосип Сліпий (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. крипта — кри́пта (від грец. κρυπτή – критий підземний хід, тайник) 1. У Стародавньому Римі склепінчасте підземне або напівпідземне приміщення. 2. У середньовічній західноєвропейській архітектурі – каплиця під храмом для почесних поховань. 3. мед. Заглиблення в мигдаликах. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. крипта — Підземне приміщення зі стелею у формі склепіння в церкві, частіше розташована під вівтарною частиною, в якому знаходяться гробниці. Універсальний словник-енциклопедія
  8. крипта — МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. Словник синонімів української мови
  9. крипта — КРИ́ПТА, и, ж. 1. У перших християн — підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих. Гамір.. наповняє крипту і луною розкочується по темних переходах катакомб (Л. Укр., II, 1951, 235). Словник української мови в 11 томах
  10. крипта — (лат. < грец. — закривати, ховати) 1. Підземне або підвальне приміщення різного призначення у Стародавньому Римі. 2. Підземний коридор, подібний криптопортику. 3. Катакомба для молитов і ритуальних обрядів або підземна каплиця. Архітектура і монументальне мистецтво