крип

КРИП, у, ч., фіз.

Повільна деформація твердого тіла в часі під дією сталого навантаження або механічної напруги.

До геоморфологічних природних процесів відносять зсуви, лінійну ерозію, крип та осідання поверхні (з наук. літ.);

До крипу схильні тією чи іншою мірою всі тверді тіла – як кристалічні, так і аморфні (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крип — крип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крип — Крип — creep — Kriechen, Kriechvorgang – повільне зростання в часі пластичної деформації матеріалу при дії сил, менших за ті, що можуть викликати залишкову деформацію. Інша назва – повзучість. Гірничий енциклопедичний словник
  3. крип — -у, ч. Повільне зростання в часі пластичної деформації матеріалу при силових діяннях, менших за ті, що можуть спричинювати залишкову деформацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крип — (від англ. creep – повзти) повільне зростання в часі пластичної деформації матеріалу при силових діяннях, менших за ті, що можуть спричинювати залишкову деформацію. Інша назва – повзучість металів. Словник іншомовних слів Мельничука