кронверк

(нім. — корона зробленої споруди)

Зовнішня оборонна споруда, що складається з одного бастіону і двох напівбастіонів. Розташовувалася перед головним укріпленням. Характерна для голландської фортифікації.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кронверк — кро́нверк іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. кронверк — -а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кронверк — КРО́НВЕРК, а, ч., військ., іст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Кронкверк мав тактичне призначення: заважав противнику зосереджувати сили під час атакування кріпосної башти, а також був плацдармом для контратак (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кронверк — кро́нверк (нім. Kronwerk) зовнішнє укріплення з одного бастіону і двох напівбастіонів для зміцнення фортечних споруд. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кронверк — КРО́НВЕРК, а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Словник української мови в 11 томах