кронверк
КРО́НВЕРК, а, ч., військ., іст.
Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.
Кронкверк мав тактичне призначення: заважав противнику зосереджувати сили під час атакування кріпосної башти, а також був плацдармом для контратак (з наук. літ.);
Кронверк складався з одного бастіону і двох напівбастіонів на флангах, які надавали йому вигляду корони (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кронверк — кро́нверк іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
- кронверк — -а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кронверк — кро́нверк (нім. Kronwerk) зовнішнє укріплення з одного бастіону і двох напівбастіонів для зміцнення фортечних споруд. Словник іншомовних слів Мельничука
- кронверк — КРО́НВЕРК, а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Словник української мови в 11 томах
- кронверк — (нім. — корона зробленої споруди) Зовнішня оборонна споруда, що складається з одного бастіону і двох напівбастіонів. Розташовувалася перед головним укріпленням. Характерна для голландської фортифікації. Архітектура і монументальне мистецтво