крона
КРО́НА¹, и, ж.
Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок.
Кальвіль сніговий – добре дерево, але .. не дає правильної крони (К. Гордієнко);
Шумлять зеленими кронами ялинові ліси (А. Шиян);
Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Григорій Тютюнник);
Гiнкi дерева, пiдтримуючи склепiння крон, немов колони, тяглися стрiмко вгору (Василь Шевчук);
Верхівки крон із густо-зелених змінюються на золото (Любко Дереш).
КРО́НА², и, ж.
1. У деяких європейських країнах (Данії, Ісландії, Норвегії, Чехії, Швеції) – грошова одиниця різної вартості, а також монета відповідної вартості.
В мене .. справа була – розбити крони на руські гроші (Олесь Досвітній);
У 2008 році внаслідок глобальної фінансової кризи ісландська крона знецінилася на 85% по відношенню до євро (з наук.-попул. літ.);
Чеська крона поділяється на 100 гелерів (з навч. літ.);
За традицією на лицьовій стороні монети вартістю одна крона зображується портрет монарха Швеції, а на зворотному – один з гербів Швеції або корона (із журн.);
У валютному обігу Норвегії є банкноти номіналом 50, 100, 200, 500 і 1000 крон (з газ.);
// Монета різної вартості, яка карбувалася в різних країнах, починаючи з XIV століття.
В шапку посипалися монети – московські срібні карбованці, випущені царем Олексієм Михайловичем, польські злоті, персидські ріали, італійські дукати, іспанські дублони, англійські гінеї, австрійські, датські та шведські крони, німецькі талери, турецькі куруші та піастри... (В. Малик);
Найпершою кроною вважають монету із зображенням корони, яка була викарбувана у Франції 1340 року за короля Філіппа VI (з наук.-попул. літ.).
2. іст. Колишня грошова одиниця деяких європейських країн (Австро-Угорщини, Естонії, Ліхтенштейну, Чехословаччини), а також монета відповідної вартості.
Одна естонська крона дорівнювала 100 сентам і була в обігу до 1 січня 2011 року, доки офіційною валютою Естонії не став євро (з наук.-попул. літ.);
Проголошена у Львові 1918 року Західноукраїнська Народна Республіка не мала власної емісії, в обігу перебували австрійські крони та їх розмінні номінали (з навч. літ.);
Із розпадом Чехословаччини зникла з обігу й відповідна чехословацька крона (із журн.);
У 2008 році словацьку крону замінило євро (з газ.).
Значення в інших словниках
- крона — Крона: — грошова одиниця Австро-Угорщини з 1892 р., золоті монети номіналом у 20 і 10 крон [44-2] Словник з творів Івана Франка
- крона — кро́на 1 іменник жіночого роду частина дерева кро́на 2 іменник жіночого роду грошова одиниця деяких країн Європи Орфографічний словник української мови
- крона — I -и, ж. Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок. II -и, ж. Грошова одиниця Данії, Норвегії, Швеції – 100 ере; Естонії – 100 сенті; Ісландії – 100 ейре; Словаччини, Чехії – 100 гелерів. III -и, ж., муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крона — (дерева) гілля Словник чужослів Павло Штепа
- крона — = крон (нім. Krone — верхівка) — спеціальна висувна трубка U — подібної форми, яка подовжує стовп повітря в мідних духових інструментах, таким чином змінюючи їх стрій. Існують вентильні К., які для зміни висоти звуків включаються за допомогою вентилів;... Словник-довідник музичних термінів
- крона — кро́на I (нім. Krone, від лат. corona – вінець) верхня, розгалужена частина дерева, утворювана сукупністю його гілок. II (від лат. corona – вінець, корона) 1. Колишня англійська срібна монета. 2. Старовинна золота монета Франції (14 – 17 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- крона — Назва грошової одиниці: Данії, Естонії, Ісландії, Норвегії, Словаччини, Чехії та Швеції. Універсальний словник-енциклопедія
- крона — I. КРО́НА (верхня частина дерева), КОРО́НА, ША́ПКА розм. Пролітав вітер, погойдував крони лип (Н. Рибак); Од вітру зимнього обсипались діброви, Дерева втратили красу своїх корон (М. Словник синонімів української мови
- крона — КРО́НА¹, и, ж. Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок. Кальвіль сніговий — добре дерево, але.. не дає правильної крони (Горд., Цвіти.., 1951, 12); Шумлять зеленими кронами ялинові ліси (Шиян, Переможці, 1950, 5). КРО́НА², и... Словник української мови в 11 томах
- крона — рос. крона (від слова "корона", зображення якої чеканилось на монеті) — 1. Старовинна золота монета, що чеканилась у Франції, Англії та інших країнах. 2. Англійська срібна монета, що була в обігу у Великобританії до 1871 р. Eкономічна енциклопедія