крона

(дерева) гілля

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крона — Крона: — грошова одиниця Австро-Угорщини з 1892 р., золоті монети номіналом у 20 і 10 крон [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. крона — кро́на 1 іменник жіночого роду частина дерева кро́на 2 іменник жіночого роду грошова одиниця деяких країн Європи Орфографічний словник української мови
  3. крона — I -и, ж. Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок. II -и, ж. Грошова одиниця Данії, Норвегії, Швеції – 100 ере; Естонії – 100 сенті; Ісландії – 100 ейре; Словаччини, Чехії – 100 гелерів. III -и, ж., муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крона — = крон (нім. Krone — верхівка) — спеціальна висувна трубка U — подібної форми, яка подовжує стовп повітря в мідних духових інструментах, таким чином змінюючи їх стрій. Існують вентильні К., які для зміни висоти звуків включаються за допомогою вентилів;... Словник-довідник музичних термінів
  5. крона — КРО́НА¹, и, ж. Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок. Кальвіль сніговий – добре дерево, але .. не дає правильної крони (К. Гордієнко); Шумлять зеленими кронами ялинові ліси (А. Словник української мови у 20 томах
  6. крона — кро́на I (нім. Krone, від лат. corona – вінець) верхня, розгалужена частина дерева, утворювана сукупністю його гілок. II (від лат. corona – вінець, корона) 1. Колишня англійська срібна монета. 2. Старовинна золота монета Франції (14 – 17 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. крона — Назва грошової одиниці: Данії, Естонії, Ісландії, Норвегії, Словаччини, Чехії та Швеції. Універсальний словник-енциклопедія
  8. крона — I. КРО́НА (верхня частина дерева), КОРО́НА, ША́ПКА розм. Пролітав вітер, погойдував крони лип (Н. Рибак); Од вітру зимнього обсипались діброви, Дерева втратили красу своїх корон (М. Словник синонімів української мови
  9. крона — КРО́НА¹, и, ж. Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок. Кальвіль сніговий — добре дерево, але.. не дає правильної крони (Горд., Цвіти.., 1951, 12); Шумлять зеленими кронами ялинові ліси (Шиян, Переможці, 1950, 5). КРО́НА², и... Словник української мови в 11 томах
  10. крона — рос. крона (від слова "корона", зображення якої чеканилось на монеті) — 1. Старовинна золота монета, що чеканилась у Франції, Англії та інших країнах. 2. Англійська срібна монета, що була в обігу у Великобританії до 1871 р. Eкономічна енциклопедія