кіматій

кіматій (кіма) (грец. — хвиля).

1. Вінчання карнизу або п'єдесталу, незалежно від характеру профілювання і оздоблення. В класичній архітектурі звичайно декороване стрічкою стилізованих листів, овалами тощо, а у Стародавній Греції мало яскравий колір, для чого вживались червона, синя, зелена і чорна фарби.

3. Криволінійний архітектурний облом, в останньому розрізняють:

~ доричний — у вигляді прямого і зворотного гуська.

~ іонічний — у вигляді прямого і зворотного каблучка, оформленого іоніками.

~ лесбійський — каблучок декорувався елементами у формі сердечок.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіматій — Неперервний орнамент зі стилізованого різьбленого або мальованого листя в архітектурному декорі, рельєфах, живописі й декоративно-прикладному мистецтві. Універсальний словник-енциклопедія