1. Архітектура і монументальне мистецтво

ламбрекен

(фр. — різьблення)

1. Покров з фестонами, що став одним з декоративних мотивів бароко і пластики, притаманної стилю рококо.

2. Верхня частина драпіровки, що знизу вирізана зубцями, прикрашена китицями і вишивками.

3. Декоративна завіса над ліжком, тронним балдахіном, театральною сценою, дверима або вікном.

4. Дерев'яне різьблення на виступах даху, над дверима чи вікнами. Існує:

ламбрекеновий орнамент — декоративний фриз з різних матеріалів, де рослинні мотиви доповняються звисаючими китицями.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ламбрекен — ламбреке́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ламбрекен — -а, ч. Верхня частина драпіровки на вікні або дверях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ламбрекен — ЛАМБРЕКЕ́Н, а, ч. 1. Вид декоративного оздоблення чи драпування на верхній частині вікна або дверей. Вишивкою оздоблюють такі вироби, як портьєри, штори, ламбрекени (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ламбрекен — ламбреке́н (франц. lambrequin) 1. Прикраса з матерії на отворах дверей і вікон. 2. Різьблення на дерев’яних виступах даху, над дверима й вікнами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ламбрекен — ЛАМБРЕКЕ́Н, а, ч. Верхня частина драпіровки на вікні або дверях. Вишивкою оздоблюють такі вироби, як портьєри, штори, ламбрекени (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 64). Словник української мови в 11 томах