ламбрекен
ЛАМБРЕКЕ́Н, а, ч.
1. Вид декоративного оздоблення чи драпування на верхній частині вікна або дверей.
Вишивкою оздоблюють такі вироби, як портьєри, штори, ламбрекени (з наук. літ.);
Високе вузьке вікно можна врівноважити ошатним ламбрекеном без складання, сховавши за ним карниз (із журн.);
Щоб пошити ламбрекен для кухні власними руками, потрібно витратити час на підбір відповідних тканин (із журн.);
Загальний настрій доповнив грамотно підібраний текстиль – ошатна закарпатська скатертина і лляні завіси з ламбрекенами, обробленими тонким мереживом (з газ.);
// Дерев'яне різьблення на виступах даху, над дверима чи вікнами.
Дерев'яні ламбрекени зазвичай прикрашені орнаментом з рослинними мотивами, що доповнюються звисаючими китицями (із журн.).
2. архт. Покриття з фестонами, що стало одним з декоративних мотивів бароко і пластики, притаманної стилю рококо.
Значення в інших словниках
- ламбрекен — ламбреке́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ламбрекен — -а, ч. Верхня частина драпіровки на вікні або дверях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламбрекен — ламбреке́н (франц. lambrequin) 1. Прикраса з матерії на отворах дверей і вікон. 2. Різьблення на дерев’яних виступах даху, над дверима й вікнами. Словник іншомовних слів Мельничука
- ламбрекен — ЛАМБРЕКЕ́Н, а, ч. Верхня частина драпіровки на вікні або дверях. Вишивкою оздоблюють такі вироби, як портьєри, штори, ламбрекени (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 64). Словник української мови в 11 томах
- ламбрекен — (фр. — різьблення) 1. Покров з фестонами, що став одним з декоративних мотивів бароко і пластики, притаманної стилю рококо. 2. Верхня частина драпіровки, що знизу вирізана зубцями, прикрашена китицями і вишивками. Архітектура і монументальне мистецтво