ламентація

ЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., заст.

Скарга, нарікання.

Хоробрий полковник Пулавський .. з іронічною усмішкою вислуховував тепер ламентації ' Кшемуського про невдалий похід та несподіваний напад цілих полчищ гайдамаків і запорожців (М. Старицький);

Іван Семенович підхоплював те спочутливе слово і вже в дальших ламентаціях спирався на його, як на непорушний авторитет (С. Єфремов);

Ці ламентації роздратували Марію, бо вона знала ставлення тітки до Опанаса (О. Іваненко);

– Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? – не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ламентація — ламента́ція іменник жіночого роду книжн. Орфографічний словник української мови
  2. ламентація — книжн. Скарга, нарікання, ремствування. – Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто ? – не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В.Собко); Що міг відповісти завжди заклопотаний своїми грандіозними творчими планами Золя на такі ламентації (М.Слабошпицький). Літературне слововживання
  3. ламентація — -ї, ж. 1》 заст. Скарга, нарікання. 2》 Спів католицької служби – офіція на старозавітний текст ("Плач пророка Ієремії"). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ламентація — (від лат. lamentatio — плач, голосіння) — спів католицької служби на текст з Ветхого завіту. Відомі Л. Дж.Палестрини, О.Лассо, Т.Талліса, У.Бьорда, Ф.Куперена та ін. В ХХ ст. до жанру Л. звертались І.Стравинський, Е.Кшенек. Словник-довідник музичних термінів
  5. ламентація — ламента́ція (лат. lamentatio, від lamentor – гірко жаліюсь, скаржусь) скарга, ремствування. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ламентація — СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн. Словник синонімів української мови
  7. ламентація — ЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Скарга, нарікання. [Вересай:] Партія чекає од вас політичної відповіді, а не ламентації ображеного вельможі (Мик., І, 1957, 394); — Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто?... Словник української мови в 11 томах