ламентація

СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн., заст., ІЄРЕМІА́ДА підсил. книжн., заст.; НИТТЯ́ розм. (набридливі скарги); ЛІТА́НІЯ (скарги, нарікання), ЛІТА́НЯ рідше. З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова (Ю. Збанацький); Він зроду не міг терпіти бабських нарікань і сліз (М. Стельмах); Хай кволі старчуки розводять мляві жалі (М. Зеров); Стогін покріпаченого люду не давав Сковороді спокою (П. Тичина); Легейдиха.. тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу ("та куди ж ти від'їжджаєш, та на кого ж ти покидаєш?") (А. Головко); Тяжко було Галі слухати такі погудки від матері (Панас Мирний); — Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? — не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко); Візьмусь до писання.., хоч знаю, що за се буде мені від сестри літанія щодня зрана до вечора (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ламентація — ламента́ція іменник жіночого роду книжн. Орфографічний словник української мови
ламентація — книжн. Скарга, нарікання, ремствування. – Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто ? – не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В.Собко); Що міг відповісти завжди заклопотаний своїми грандіозними творчими планами Золя на такі ламентації (М.Слабошпицький). Літературне слововживання
ламентація — -ї, ж. 1》 заст. Скарга, нарікання. 2》 Спів католицької служби – офіція на старозавітний текст ("Плач пророка Ієремії"). Великий тлумачний словник сучасної мови
ламентація — (від лат. lamentatio — плач, голосіння) — спів католицької служби на текст з Ветхого завіту. Відомі Л. Дж.Палестрини, О.Лассо, Т.Талліса, У.Бьорда, Ф.Куперена та ін. В ХХ ст. до жанру Л. звертались І.Стравинський, Е.Кшенек. Словник-довідник музичних термінів
ламентація — ЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Скарга, нарікання. Хоробрий полковник Пулавський .. з іронічною усмішкою вислуховував тепер ламентації ' Кшемуського про невдалий похід та несподіваний напад цілих полчищ гайдамаків і запорожців (М. Словник української мови у 20 томах
ламентація — ламента́ція (лат. lamentatio, від lamentor – гірко жаліюсь, скаржусь) скарга, ремствування. Словник іншомовних слів Мельничука
ламентація — ЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Скарга, нарікання. [Вересай:] Партія чекає од вас політичної відповіді, а не ламентації ображеного вельможі (Мик., І, 1957, 394); — Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто?... Словник української мови в 11 томах