ламкий
КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Смолич); Тихий дзвін котився по узліссю, і льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав (М. Рильський); Мене присипало в окопі. На щастя, — рухлою землею і не глибоко (Н. Тихий); Зарплата слюсаря четвертого розряду дуже хороша штука, а коли до неї додати ще кілька мішків розсипчастої картоплі, то жити на світі стане чудово (В. Собко). — Пор. ламки́й.
ЛАМКИ́Й (який легко ламається), ЛАМУ́ЧИЙ рідше, ЛОМКИ́Й рідше, ЛІМКИ́Й діал.; ХРУСТКИ́Й (який ламається з хрустом). Озимий ячмінь належить до шестирядних форм, які мають ламкий колос (з журналу); Раптом відчув (Турбай) у себе під ногами хрускіт лімкої, наскрізь промерзлої тканини (М. Руденко); Шрам.. розламав хрусткий червоний сургуч (В. Собко). — Пор. 1. крихки́й.
Значення в інших словниках
- ламкий — ламки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ламкий — Ламучий, крихкий; (голос) переривчастий, нерівний, зривистий. Словник синонімів Караванського
- ламкий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- ламкий — -а, -е. 1》 Який легко ламається (у 1 знач.). 2》 перен. Який міняється; переривчастий (про голос). || Який змінює тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламкий — ЛАМКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко ламається (у 1 знач.). Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- ламкий — Ламки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ламкий — ЛАМКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко ламається (у 1 знач.). Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (В’язання.. Словник української мови в 11 томах
- ламкий — Ламки́й, -а́, -е́ Ломкій. Харьк. Словник української мови Грінченка