лампа
ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Роман засвічував лампу і йшов до своєї кімнати (І. Нечуй-Левицький); Евтім чіпляє ліру на великий канделябр, знявши з канделябра велику лампаду (Леся Українка); Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з посвітами джури (Леся Українка); Скрізь горіли світильники (С. Скляренко); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (А. Шиян); Чистила я татову лампочку-шахтарку. Чистила старанно. Що аж стало жарко (Г. Бойко); Був пізній вечір, і матові плафони заливали світлом довгі доріжки, простелені на блискучому паркеті (В. Собко).
Значення в інших словниках
- лампа — ла́мпа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лампа — див. лампада Словник церковно-обрядової термінології
- лампа — -и, ж. 1》 Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову. Гасова лампа. Електрична лампа. Карбідова лампа. Кварцова лампа. Неонова лампа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лампа — ЛА́МПА, и, ж. 1. Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову. Зайшло й сонце. В покоях посвітили лампи й свічки (І. Нечуй-Левицький); Женя Голубар? дістав довгу вірьовку, кілька смолоскипів; Галя роздобула дві справжні шахтарські лампи (Ю. Словник української мови у 20 томах
- лампа — Джерело світла, яке утворюється за рахунок електричної енергії (електрична л.) або спалювання палива (олійна, гасова, газова, карбідна л.); до електричних л. належать: дугові (тепер не використовуються)... Універсальний словник-енциклопедія
- лампа — ЛА́МПА, и, ж. 1. Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову. Зайшло й сонце. В покоях посвітили лампи й свічки (Н.-Лев., III, 1956, 245); Женя Голуба?... Словник української мови в 11 томах