лампада

КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.; ЛАМПА́ДА (світильничок, який вішають перед іконами). На полицях уже стояли зібрані з усього села чудернацькі зразки найстародавніших лойових каганців, німецькі плошки (В. Кучер); В хатах горить світло, в кого каганець, в кого просто бликун з олії або лою (І. Цюпа); — Нічого! Прийде час, і ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О. Гончар); В хаті маленькою зрочкою світив бляшаний блискунець-каганчик (С. Васильченко); — Засвіти, Горпино, якогось мигунця (М. Стельмах); — Олю, засвіти "моргавку" (А. Головко); Мірошниченко підіймає над головою чахлий вогник сліпака (М. Стельмах); Сліпушка на комині блимає (К. Гордієнко); У кутку — коло божниці — лампада (О. Довженко).

ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Роман засвічував лампу і йшов до своєї кімнати (І. Нечуй-Левицький); Евтім чіпляє ліру на великий канделябр, знявши з канделябра велику лампаду (Леся Українка); Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з посвітами джури (Леся Українка); Скрізь горіли світильники (С. Скляренко); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (А. Шиян); Чистила я татову лампочку-шахтарку. Чистила старанно. Що аж стало жарко (Г. Бойко); Був пізній вечір, і матові плафони заливали світлом довгі доріжки, простелені на блискучому паркеті (В. Собко).