лампада
лампа́да
-и, ж.
1》 церк. Наповнена оливою невелика посудина з ґнотом, яку запалюють перед іконами.
2》 заст., поет. Світильник, лампа.
|| перен. Про сяйво зірок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лампада — лампа́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лампада — І рідко лампадка 1. Церковний світильник, що являє собою посудину із ґнотом, наповнену олією, що його підвішуть перед іконами й запалюють під час богослужінь; кандило; рідко лампа;... Словник церковно-обрядової термінології
- лампада — ЛАМПА́ДА, и, ж. 1. церк. Наповнена оливою невелика посудина з ґнотом, яку запалюють перед іконами. Перед іконою Пречистої Горить лампада уночі (Т. Шевченко); Нарешті вона зітхнула, підійшла до кіота, поправила ґнотик у лампаді, заслонила шторки (І. Словник української мови у 20 томах
- лампада — КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм. Словник синонімів української мови
- лампада — ЛАМПА́ДА, и, ж. 1. церк. Наповнена оливою невелика посудина з гнотом, яку заплюють перед іконами. Перед іконою пречистої Горить лампада уночі (Шевч. Словник української мови в 11 томах