1. Універсальний словник-енциклопедія

лампа

Джерело світла, яке утворюється за рахунок електричної енергії (електрична л.) або спалювання палива (олійна, гасова, газова, карбідна л.); до електричних л. належать: дугові (тепер не використовуються), л. розжарювання та газорозрядні — ртутні, люмінесцентні, неонові, — які використовують випромінювання, викликане протіканням електричного струму між двома електродами через газ, пари металів або їх суміш. (Див. лампа розжарювання, лампа ртутна, лампа люмінесцентна, лампа неонова.)лампа

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лампа — ла́мпа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лампа — див. лампада Словник церковно-обрядової термінології
  3. лампа — -и, ж. 1》 Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову. Гасова лампа. Електрична лампа. Карбідова лампа. Кварцова лампа. Неонова лампа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лампа — ЛА́МПА, и, ж. 1. Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову. Зайшло й сонце. В покоях посвітили лампи й свічки (І. Нечуй-Левицький); Женя Голубар? дістав довгу вірьовку, кілька смолоскипів; Галя роздобула дві справжні шахтарські лампи (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. лампа — ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Словник синонімів української мови
  6. лампа — ЛА́МПА, и, ж. 1. Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову. Зайшло й сонце. В покоях посвітили лампи й свічки (Н.-Лев., III, 1956, 245); Женя Голуба?... Словник української мови в 11 томах