ламкий
ЛАМКИ́Й, а́, е́.
1. Який легко ламається (у 1 знач.).
Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (В’язання.., 1957, 5);
Особливо ефективне застосування алмаза при обробці найбільш твердих і ламких важко оброблюваних металів (Рад. Укр., 7.1 1965, 3);
Озимий ячмінь належить до шестирядних форм, які мають ламкий колос (Колг. Укр., 8, 1959, 13);
Тихий дзвін котився по узліссю, І льодок ламкий та дзенькотливий Під твоєю ніжкою тріщав (Рильський, II, 1960, 100).
2. перен. Який міняється; переривчастий (про голос).
Ганя каже ламким голосом (і та ж усмішка не злітає з її обличчя) (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 52);
// Який змінює тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці).
Його голос здавався ламким, зовсім ще юнацьким, хоч капітанові було вже, безперечно, під тридцять років (Собко, Срібний корабель, 1961, 49).
Значення в інших словниках
- ламкий — ламки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ламкий — Ламучий, крихкий; (голос) переривчастий, нерівний, зривистий. Словник синонімів Караванського
- ламкий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- ламкий — -а, -е. 1》 Який легко ламається (у 1 знач.). 2》 перен. Який міняється; переривчастий (про голос). || Який змінює тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламкий — ЛАМКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко ламається (у 1 знач.). Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- ламкий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю. Словник синонімів української мови
- ламкий — Ламки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ламкий — Ламки́й, -а́, -е́ Ломкій. Харьк. Словник української мови Грінченка