ламентація

Значення в інших словниках

1. ламентація — ламента́ція іменник жіночого роду книжн. Орфографічний словник української мови
2. ламентація — книжн. Скарга, нарікання, ремствування. – Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто ? – не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В.Собко); Що міг відповісти завжди заклопотаний своїми грандіозними творчими планами Золя на такі ламентації (М.Слабошпицький). Літературне слововживання
3. ламентація — -ї, ж. 1》 заст. Скарга, нарікання. 2》 Спів католицької служби – офіція на старозавітний текст ("Плач пророка Ієремії"). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ламентація — (від лат. lamentatio — плач, голосіння) — спів католицької служби на текст з Ветхого завіту. Відомі Л. Дж.Палестрини, О.Лассо, Т.Талліса, У.Бьорда, Ф.Куперена та ін. В ХХ ст. до жанру Л. звертались І.Стравинський, Е.Кшенек. Словник-довідник музичних термінів
5. ламентація — ЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Скарга, нарікання. Хоробрий полковник Пулавський .. з іронічною усмішкою вислуховував тепер ламентації ' Кшемуського про невдалий похід та несподіваний напад цілих полчищ гайдамаків і запорожців (М. Словник української мови у 20 томах
6. ламентація — ламента́ція (лат. lamentatio, від lamentor – гірко жаліюсь, скаржусь) скарга, ремствування. Словник іншомовних слів Мельничука
7. ламентація — СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн. Словник синонімів української мови