мандала

(санскр. — диск, яп. — платформа світобудови)

1. Космограма у вигляді квадрата, в який вписане коло, у центрі котрого поміщена система вписаних квадратів і трикутників. Вважається, що її символіка, побудована на властивостях чисел 3, 4, 8 і геометрії квадратури круга, відтворювалась в архітектурних формах зикуратів, пірамід, октогонів (наприклад, башти вітрів в Афінах або Храму неба в Пекіні). Ймовірно знак виник в Індії VIII ст. до н. е., звідкіля поширився на інші землі.

2. Складна і різноманітна композиція, де схематично зображений механізм Всесвіту, згідно буддійській космогонії показано розстановку і значення всіх божеств, духів і явищ Космосу. Знайшла відображена у монументальному мистецтві Японії IX–X ст.