мандала

манда́ла

-и, ж.

Містичний символ космосу, зазвичай круглої форми із зображенням богів навколо нього; використовується перев. в іудаїзмі та буддизмі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандала — В регіоні індійської культури символ цілісного, упорядкованого Всесвіту, всередині котрого концентрується всепроникна Божа енергія; м. найчастіше виступає у формі круга або концентричних кругів, у які вписаний квадрат;... Універсальний словник-енциклопедія
  2. мандала — (санскр. — диск, яп. — платформа світобудови) 1. Космограма у вигляді квадрата, в який вписане коло, у центрі котрого поміщена система вписаних квадратів і трикутників. Архітектура і монументальне мистецтво