1. Архітектура і монументальне мистецтво

меандр

(грец., лат. — течія, круговорот)

Геометричний орнамент у вигляді безперервної Г-подібної ламаної або хвилеподібної лінії, вживався у низці стародавніх культур, найчастіше в античні часи. Свою назву отримав від річки Меандр (тепер Великий Меандрес) у Малій Азії, що має занадто звивисте русло. Вважається, що його накреслення походить від лабіринту, разом з тим безсумнівно простежується його зв'язок з символами хреста, свастики (атрибут вогню і вічного руху). Відрізняють так званий:

~ косий — де вертикальні елементи нахилені до горизонтальних під кутом 60°.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меандр — меа́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. меандр — -а, ч. 1》 геол. Закрут, крутий поворот у течії річки. 2》 У мистецтві – геометричний орнамент, візерунок у вигляді ламаної або кривої лінії зі звивинами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меандр — Безконечка Словник чужослів Павло Штепа
  4. меандр — МЕА́НДР, у, ч. 1. геол. Закрут, крутий поворот у течії річки. В приазовській частині Причорноморської низини великих річок нема .. Річки течуть у дуже широких долинах, по дну яких вони виписують круті меандри (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. меандр — меа́ндр 1. Вигин річища ріки, що утворюється в результаті циркуляції води в річковому потоці; характерний для рівнинних річок. 2. Тип геометричного орнаменту у вигляді ламаної безперервної лінії з завитками. Від давньої назви річки Меандру в Малій Азії (тепер – Великий Мендерес). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. меандр — I плавна звивина русла ріки, характерний, зокрема, для рівнинних рік, що течуть повільно, часто по власних осадах. II геометричний орнамент у вигляді безперервної ламаної лінії зі звивинами під прямим кутом; типовий для давнього грец. мистецтва; трапляється також у Ренесансі та класицизмі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. меандр — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Словник синонімів української мови
  8. меандр — МЕА́НДР, а, ч. 1. геол. Закрут, крутий поворот у течії річки. В приазовській частині Причорноморської низини великих річок нема.. Річки течуть у дуже широких долинах, по дну яких вони виписують круті меандри (Геол. Укр., 1969, 313). Словник української мови в 11 томах