мета

(лат. — після, між, середина)

Три конічні стовпи на загальному п'єдесталі, що знаходились на обох кінцях спіни давньоримського цирку і призначались для відрахування кількості кіл, які мали подолати колісниці в процесі змагань (порівн. камптер). Кількість М. поступово зменшували, відзначаючи тим самим, скільки саме кіл, яку дистанцію залишилось подолати до фінішу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. МЕТА — • "МЕТА" - літ.-політ. журнал, орган "народовців". Виходив з вересня 1863 по січень 1864, з лютого по грудень 1865 у Львові щомісяця. Видавець-ред. — К. Климкович. Утверджував демокр. тенденції у сусп. житті, л-рі й журналістиці, викривав загарб. Українська літературна енциклопедія
  2. мета — див. мета і засоби Філософський енциклопедичний словник
  3. мета — Мета́, -ти́; ме́ти, мет Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мета — рос. цель 1. Умова угоди, за якою її учасники ділять порівну прибутки і збитки. 2. Угода, що передбачає поділ витрат і ризику навпіл. 3. Бажання досягти чогось, здійснити намір. Eкономічна енциклопедія
  5. мета — Ціль; (для вправ) мішень; П. задум, намір, плян, (життя) зміст. Словник синонімів Караванського
  6. мета — I -и, ж., міф. Божество сп'яніння. II -и, ж. Угода, що передбачає поділ витрат і ризиків навпіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мета — МЕТА́, и́, ж. Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль. Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров’я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. мета — МЕТА́, и́, ж. Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль. Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров'я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті (М. Коцюбинський); // Заздалегідь намічене завдання; замисел. Словник української мови у 20 томах
  9. мета — мета́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири мети́ Орфографічний словник української мови
  10. мета — Логічна модель, яка фіксує в свідомості людини досягнення результату. який для неї є взірцем. Визначення М. створює передумови для конкретизації етапних завдань і засобів досягнення М. В музичний діяльності встановлення чіткої... Словник-довідник музичних термінів
  11. мета — МЕТА́ (те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти); ЦІЛЬ перев. у мн. Я задумав цікаву для мене працю з історії перського письменства.. Мета в мене малася чисто наукова (А. Кримський); .- У неї має відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі... (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  12. мета — [меита] -ти, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  13. мета — Мета, -ти ж. 1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. Ном. II. Очевидячки досягла до своєї мети. Левиц. І. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г. 2) Родъ игры въ мячъ. Словник української мови Грінченка
  14. мета — ме́та (від італ. meta – половина) угода, що передбачає поділ витрат і риск навпіл. Словник іншомовних слів Мельничука