мета

Мета, -ти

ж.

1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. Ном. II. Очевидячки досягла до своєї мети. Левиц. І. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г.

2) Родъ игры въ мячъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мета — мета́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири мети́ Орфографічний словник української мови
  2. мета — Ціль; (для вправ) мішень; П. задум, намір, плян, (життя) зміст. Словник синонімів Караванського
  3. мета — [меита] -ти, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. мета — I -и, ж., міф. Божество сп'яніння. II -и, ж. Угода, що передбачає поділ витрат і ризиків навпіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мета — Логічна модель, яка фіксує в свідомості людини досягнення результату. який для неї є взірцем. Визначення М. створює передумови для конкретизації етапних завдань і засобів досягнення М. В музичний діяльності встановлення чіткої... Словник-довідник музичних термінів
  6. мета — МЕТА́, и́, ж. Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль. Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров'я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті (М. Коцюбинський); // Заздалегідь намічене завдання; замисел. Словник української мови у 20 томах
  7. МЕТА — • "МЕТА" - літ.-політ. журнал, орган "народовців". Виходив з вересня 1863 по січень 1864, з лютого по грудень 1865 у Львові щомісяця. Видавець-ред. — К. Климкович. Утверджував демокр. тенденції у сусп. житті, л-рі й журналістиці, викривав загарб. Українська літературна енциклопедія
  8. мета — ме́та (від італ. meta – половина) угода, що передбачає поділ витрат і риск навпіл. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. мета — див. мета і засоби Філософський енциклопедичний словник
  10. мета — МЕТА́ (те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти); ЦІЛЬ перев. у мн. Я задумав цікаву для мене працю з історії перського письменства.. Мета в мене малася чисто наукова (А. Кримський); .- У неї має відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі... (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  11. мета — Мета́, -ти́; ме́ти, мет Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мета — МЕТА́, и́, ж. Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль. Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров’я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. мета — рос. цель 1. Умова угоди, за якою її учасники ділять порівну прибутки і збитки. 2. Угода, що передбачає поділ витрат і ризику навпіл. 3. Бажання досягти чогось, здійснити намір. Eкономічна енциклопедія
  14. мета — (лат. — після, між, середина) Три конічні стовпи на загальному п'єдесталі, що знаходились на обох кінцях спіни давньоримського цирку і призначались для відрахування кількості кіл, які мали подолати колісниці в процесі змагань (порівн. камптер). Архітектура і монументальне мистецтво