муфта

(нім.)

Масивний декоративний елемент призматичної або циліндричної форми, що охоплює стовбур колони чи пілястри або накладається на них.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муфта — МУ́ФТА, и, ж. 1. Предмет жіночого одягу з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук. В брамі кам'яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті .. і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (І. Словник української мови у 20 томах
  2. муфта — Механізм для з'єднання валів з метою передачі обертового руху від одного до другого; якщо передаточним елементом є тверде тіло, то м. називається механічною (напр., фрикційна, кулачкова), якщо рідина — гідравлічною, якщо сили електромагнітного поля — електромагнітною. Універсальний словник-енциклопедія
  3. муфта — му́фта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. муфта — -и, ж. 1》 Рід жіночого туалету з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук. 2》 тех. Деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з'єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд. 3》 Густа шерсть, яка оточує шию собаки або вовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. муфта — МУ́ФТА, и, ж. 1. Рід жіночого туалету з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук. В брамі кам’яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті., і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. муфта — Злучниця Словник чужослів Павло Штепа
  7. муфта — му́фта (нім. Muffe) пристрій (кардан, набір дисків) для поздовжнього з’єднання циліндричних частин машини (напр., валів) або споруди (напр., труб). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. муфта — Му́фта, -ти; му́фти, муфт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)