муфта

му́фта

-и, ж.

1》 Рід жіночого туалету з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук.

2》 тех. Деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з'єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд.

3》 Густа шерсть, яка оточує шию собаки або вовка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муфта — му́фта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. муфта — Злучниця Словник чужослів Павло Штепа
  3. муфта — МУ́ФТА, и, ж. 1. Предмет жіночого одягу з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук. В брамі кам'яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті .. і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (І. Словник української мови у 20 томах
  4. муфта — му́фта (нім. Muffe) пристрій (кардан, набір дисків) для поздовжнього з’єднання циліндричних частин машини (напр., валів) або споруди (напр., труб). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. муфта — Механізм для з'єднання валів з метою передачі обертового руху від одного до другого; якщо передаточним елементом є тверде тіло, то м. називається механічною (напр., фрикційна, кулачкова), якщо рідина — гідравлічною, якщо сили електромагнітного поля — електромагнітною. Універсальний словник-енциклопедія
  6. муфта — Му́фта, -ти; му́фти, муфт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. муфта — МУ́ФТА, и, ж. 1. Рід жіночого туалету з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук. В брамі кам’яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті., і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. муфта — (нім.) Масивний декоративний елемент призматичної або циліндричної форми, що охоплює стовбур колони чи пілястри або накладається на них. Архітектура і монументальне мистецтво