нагель

(нім. — цвях)

Круглий дерев'яний або металевий стрижень з загостреним кінцем, що скріплює дерев'яні частини будівлі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нагель — див. Нагель, Ернест Філософський енциклопедичний словник
  2. нагель — -я, ч., спец. Великий дерев'яний або металевий стержень, уживаний для тимчасового чи постійного скріплення частин дерев'яних конструкцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагель — НА́ГЕЛЬ, я, ч., спец. Великий дерев'яний або металевий стержень, який використовується для скріплення частин дерев'яних конструкцій. Бруси скріплюють дерев'яними нагелями завдовжки 65–70 сантиметрів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. нагель — Вухналь Словник чужослів Павло Штепа
  5. нагель — на́гель (нім. Nagel, букв. – цвях) деталь (стрижень або пластинка), що перешкоджає зсуву з’єднуваних частин дерев’яних конструкцій. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. нагель — НА́ГЕЛЬ, я, ч., спец. Великий дерев’яний або металевий стержень, уживаний для тимчасового чи постійного скріплення частин дерев’яних конструкцій. Бруси скріплюють дерев’яними нагелями завдовжки 65 — 70 сантиметрів (Колг. Укр., 10, 1958, 13). Словник української мови в 11 томах
  7. нагель — на́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови