нагель
НА́ГЕЛЬ, я, ч., спец.
Великий дерев'яний або металевий стержень, який використовується для скріплення частин дерев'яних конструкцій.
Бруси скріплюють дерев'яними нагелями завдовжки 65–70 сантиметрів (з наук. літ.);
До циліндричних нагелів належать: болти, штирі, цвяхи, гвинти, глухарі та шурупи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагель — на́гель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагель — -я, ч., спец. Великий дерев'яний або металевий стержень, уживаний для тимчасового чи постійного скріплення частин дерев'яних конструкцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагель — Вухналь Словник чужослів Павло Штепа
- нагель — на́гель (нім. Nagel, букв. – цвях) деталь (стрижень або пластинка), що перешкоджає зсуву з’єднуваних частин дерев’яних конструкцій. Словник іншомовних слів Мельничука
- Нагель — див. Нагель, Ернест Філософський енциклопедичний словник
- нагель — НА́ГЕЛЬ, я, ч., спец. Великий дерев’яний або металевий стержень, уживаний для тимчасового чи постійного скріплення частин дерев’яних конструкцій. Бруси скріплюють дерев’яними нагелями завдовжки 65 — 70 сантиметрів (Колг. Укр., 10, 1958, 13). Словник української мови в 11 томах
- нагель — (нім. — цвях) Круглий дерев'яний або металевий стрижень з загостреним кінцем, що скріплює дерев'яні частини будівлі. Архітектура і монументальне мистецтво