наос
(грец. — житло бога)
1. Молитовний зал, головне приміщення храму зі статуєю бога, яке має цілісний простір.
2. Ковчег, обрамлення для статуї бога, саркофага фараона або сховище для священного човна у Стародавньому Єгипті.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наос — на́ос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наос — -у, ч. На Сході – головне приміщення античного храму, до знаходилось скульптурне зображення божества. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наос — НА́ОС, а, архт. Головна частина античного храму, у якій розміщені статуї богів; прирівнюється до нави у християнській церкві. У більшості випадків характерною особливістю херсонеських базилік був скорочений наос (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах