обріз

Горизонтальний уступ цоколя.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обріз — в обрі́з чого, рідше кого. Ледве вистачає, дуже мало чогось, когось. — Людей не вистачає, тракторів мало, насіння в обріз (В. Кучер); — Часу в обріз…— Батальйонний комісар, чути, через силу долає одишку (задишку) (Н. Тихий); — Грошей в обріз. Фразеологічний словник української мови
  2. обріз — (гвинтівка з вкороченим стволом) відріз, діал. втинок. Словник синонімів Полюги
  3. обріз — ОБРІ́З¹, у, ч. 1. Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь. При правильному різанні і доброму стані ножиць лінія обрізу на деталі повинна бути гладенькою і без задирок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. обріз — Відрізай, втинок, громобій, громобой, куцак, обрізан, обрізка, пукалка Словник синонімів Вусика
  5. обріз — обрі́з 1 іменник чоловічого роду укорочена гвинтівка обрі́з 2 іменник чоловічого роду ребро, край Орфографічний словник української мови
  6. обріз — I -у, ч. 1》 Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь. 2》 буд. Виступ стіни по горизонталі. 3》 Обрізаний край; крайка, ребро (книжки, картону і т. ін.). Обріз фотографії. В обріз — ледве вистачає. II -а, ч. Гвинтівка з укороченим стволом і прикладом; утинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обріз — ОБРІ́З¹, у, ч. 1. Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь. При правильному різанні і доброму стані ножиць лінія обрізу на деталі повинна бути гладенькою і без задирок (Практ. з машинозн. Словник української мови в 11 томах
  8. обріз — ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Словник синонімів української мови