обріз
ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Гжицький); (Сироватка:) З рушниці тільки горобців добре бити. Відріз — той не зрадить... (І. Микитенко); Панський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан); А нещодавно шумів ліс шумом зловісним, лякав куцаками, нагаями та бомбами бандитськими... (Остап Вишня); Знайшов під лавою пляшку гасу, ганчірку і, наквацювавши її, заходився біля обрізана (Г. Епік); Свій утинок він уже встиг віддати Степанові Кушніру (М. Стельмах). — Пор. рушни́ця.
РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.
Значення в інших словниках
- обріз — (гвинтівка з вкороченим стволом) відріз, діал. втинок. Словник синонімів Полюги
- обріз — обрі́з 1 іменник чоловічого роду укорочена гвинтівка обрі́з 2 іменник чоловічого роду ребро, край Орфографічний словник української мови
- обріз — Відрізай, втинок, громобій, громобой, куцак, обрізан, обрізка, пукалка Словник синонімів Вусика
- обріз — I -у, ч. 1》 Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь. 2》 буд. Виступ стіни по горизонталі. 3》 Обрізаний край; крайка, ребро (книжки, картону і т. ін.). Обріз фотографії. В обріз — ледве вистачає. II -а, ч. Гвинтівка з укороченим стволом і прикладом; утинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обріз — ОБРІ́З¹, у, ч. 1. Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь. При правильному різанні і доброму стані ножиць лінія обрізу на деталі повинна бути гладенькою і без задирок (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- обріз — в обрі́з чого, рідше кого. Ледве вистачає, дуже мало чогось, когось. — Людей не вистачає, тракторів мало, насіння в обріз (В. Кучер); — Часу в обріз…— Батальйонний комісар, чути, через силу долає одишку (задишку) (Н. Тихий); — Грошей в обріз. Фразеологічний словник української мови
- обріз — ОБРІ́З¹, у, ч. 1. Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь. При правильному різанні і доброму стані ножиць лінія обрізу на деталі повинна бути гладенькою і без задирок (Практ. з машинозн. Словник української мови в 11 томах
- обріз — Горизонтальний уступ цоколя. Архітектура і монументальне мистецтво