опус

(лат.)

Назва мулярських робот або джерело походження мистецького твору в античні часи. Прийнято розрізняти:

~ албаріум (opus albarium) — облицювання стін штучним мармуром, див. стук, стюк, стукко.

~ александринум (opus alexandrinum) — мозаїка з мармурових кубиків двох кольорів (червоного і чорного або зеленуватого) на однокольоровій підлозі, в основному білій. В її техніці виконувалися складні орнаментальні композиції. Була розповсюджена в античних Александрії Єгипетській та Римі.

~ антикум (opus antiqum) — стіна з нерегулярних каменів, валунів, покладених без розчину, подібно до циклопічної.

~ вермікулатум (opus vermiqulatum) — мозаїка з дрібних кам'яних плиток, за допомогою яких відтворювались відомі твори живопису (не плутати з орнаментом вермікуле).

~ емплектум (opus empleqtum) — стіна з подрібнених каменів, зв'язаних цементним розчином.

~ інцертум (opus in-certum) — мурування з дрібних каменів неправильної форми, облицьоване великими блоками, мармуровими плитами, гіпсом з інкрустацією і розписами.

~ квадратум (opus quadratum) — мурування з тесаних прямокутних каменів, які з'єднуються розчином або металевими скобами.

~ листатум (opus listatum) — те саме, що і ~ мікстум.

~ мікстум (opus mixtum) — змішане цегляно-кам'яне мурування (з цегляними прокладками), внаслідок чого на чільній поверхні створюються двокольорові смуги різної фактури.

~ музивум (opus musivum) — мозаїчне облицювання стін та підлог різноманітними картинами, які начебто являлись творами для муз мистецтва.

~ псевдоретікулат (opus pseudo-reticulatum) — стіна покрита тиньком, на якому засобами розпису чи інкрустації імітується правильне мурування.

~ ретікулатум (opus reticulatum) — мурування з квадратних чи прямокутних каменів, цеглин, які кладуться правильними рядами або по діагоналі (під кутом 45°), утворюючими геометричний рисунок.

~ сектіл (opus sectile) — облицювання мозаїчною декорацією, яка виконувалась з відносно великих шматків кольорового мармуру.

~ спікат (opus spikatum) — кам'яне або цегляне мурування з облицюванням "в ялинку", колосоподібної форми. Вживалося при виконанні підлог.

~ теселатум (opus tesselatum) — виконувалось з великих мармурових плит. Також переважно мало відношення до підлог.