опус

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); — От.. подарунок (меч і щит) тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); (Джонс:) Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю (скульптуру) кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б'є — В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); (Антей:) Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); — Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); — Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опус — о́пус іменник чоловічого роду твір Орфографічний словник української мови
  2. опус — Твір мистецький Словник чужослів Павло Штепа
  3. опус — (лат. opus — твір, праця) — 1. Порядковий номер, який надається музичному твору чи збірці творів автором або видавцем під час публікації. О. не завжди відповідає хронології видання твору, а в разі посмертного видання позначається позначкою op.posth. Словник-довідник музичних термінів
  4. опус — -у, ч. 1》 Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів композитора. 2》 жарт., зневажл. Будь-який літературний, мистецький або науковий твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опус — О́ПУС, у, ч. 1. Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів композитора. У програму вечора увійшли опуси Баха, Гайдна та Мендельсона – композиторів, які чудово представили три абсолютно різні музичні епохи (з газ.). 2. жарт., зневажл. Словник української мови у 20 томах
  6. опус — о́пус (від лат. opus – праця, твір) 1. Термін, вживаний для порядкової класифікації творів композиторів. 2.ірон. Літературний або ін. твір. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. опус — О́ПУС, у, ч. 1. Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів композитора. Тут же [на хуторі] працював він [Чайковський] і над романсами опусу 47 (Мист., 6, 1958, 37). 2. жарт., зневажл. Будь-який літературний, мистецький або науковий твір. Словник української мови в 11 томах
  8. опус — (лат.) Назва мулярських робот або джерело походження мистецького твору в античні часи. Прийнято розрізняти: ~ албаріум (opus albarium) — облицювання стін штучним мармуром, див. стук, стюк, стукко. Архітектура і монументальне мистецтво