1. Словник синонімів української мови

опуклий

ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг., БАЛУХА́ТИЙ вульг.; ВИ́ПУКЛИЙ, ОПУ́КЛИЙ (тільки про очі). — Сватай, Карпе, Палажку.. — Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби (І. Нечуй-Левицький); Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий (І. Цюпа); На самому краю джерела сиділа велика вирлоока жаба (М. Стельмах); Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду (І. Нечуй-Левицький); Обертаєш до мене широкий вид з вирлатими, голубими очима (П. Куліш); На призьбі.. сидів юнак з бубном, біля нього — лупатий юнак (О. Гончар); За навислими бровами майже не видно було його банькатих очей (П. Колесник); Не раз проклинала (Надія) оту булькату козу, яку їй доводилось пасти (Я. Баш); Дивилися на нього.. балухаті очі Коростилевського (Я. Гримайло); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах).

ОПУ́КЛИЙ (який округло виступає; видається наперед), ВИ́ПУКЛИЙ, РЕЛЬЄФНИЙ. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (О. Донченко); Його.. ліва рука держала випуклий щит (І. Франко); На стінах шлюзу.. слід було б написати рельєфними літерами імена і прізвища всіх будівників станції (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опуклий — опу́клий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. опуклий — Опукий; (- очі) ВИТРІШКУВАТИЙ; (годинник) округлий, кулястий; (образ) виразний, чіткий, рельєфний; опукуватий. Словник синонімів Караванського
  3. опуклий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  4. опуклий — [оупуклией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. опуклий — -а, -е. 1》 Який має округло вигнуту назовні поверхню; прот. угнутий. 2》 Який округло виступає, видається наперед. || перен. Чіткий, виразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опуклий — ОПУ́КЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (з навч. літ.). 2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (О. Словник української мови у 20 томах
  7. опуклий — ОПУ́КЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (Курс фізики, III, 1956, 270). 2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. опуклий — Опуклий, -а, -е Выпуклый, шарообразный. Словник української мови Грінченка