1. Словник української мови у 20 томах

опуклий

ОПУ́КЛИЙ, а, е.

1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий.

Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (з навч. літ.).

2. Який округло виступає, видається наперед.

Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (О. Донченко);

Густі брови ледь-ледь насупилися над трохи опуклими карими очима (С. Журахович);

// перен. Чіткий.

Опуклої виразності набули навколишні звуки (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опуклий — опу́клий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. опуклий — Опукий; (- очі) ВИТРІШКУВАТИЙ; (годинник) округлий, кулястий; (образ) виразний, чіткий, рельєфний; опукуватий. Словник синонімів Караванського
  3. опуклий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  4. опуклий — [оупуклией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. опуклий — -а, -е. 1》 Який має округло вигнуту назовні поверхню; прот. угнутий. 2》 Який округло виступає, видається наперед. || перен. Чіткий, виразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опуклий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови
  7. опуклий — ОПУ́КЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (Курс фізики, III, 1956, 270). 2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. опуклий — Опуклий, -а, -е Выпуклый, шарообразный. Словник української мови Грінченка