ордер

(лат. — порядок, стрій)

1. У широкому розумінні — єдність конструкцій і пластичних форм.

2. Стала система стояково-балкових конструкцій, підпорядкована закономірностям певної образної доктрини, згідно якій розміри визначаються залежно від модуля, набуваючи конкретні пропорції. В основу класичного ордера покладено художньо розроблену підпору з базою і капітеллю (колонна), яка підтримує балкове перекриття (антаблемент). Ордерними частинами являються підніжжя (крепіда, стереобат, стилобат, цоколь), а також завершення (фронтон, парапет, аттик тощо). Подібна система зберігається на стіновій площині, де замість колон можуть виступати тричетвертні колони, напівколони або пілястри. Різновидом ордера виступають і структури, пов'язані з арковими конструкціями. Розвиток О. у Старому Світі почався у Стародавньому Єгипті (докл. див. єгипетський ордер). Найвідомішими є архітектурні ордери, розроблені в античній Греції — доричний, іонічний та корінфський, які були доповнені у Стародавньому Римі тосканським і композитним. Вони були засвоєні та збагачені в ренесансній, бароковій та класицистичній архітектурі Європи і Латинської Америки, а їх розуміння доповнено безколонним (докл. див. астілярний ордер). Поняття О. припустимо застосовувати і для тих стояково-балкових систем, що мали місце у Стародавніх Китаї та Індії, Ахеменідському Ірані та інших країнах.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ордер — О́рдер, -ра; ордері́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. ордер — (на арешт) розпорядження, припис; (на квартиру) мандат; (на одержання чогось) документ, зст. грамота. Словник синонімів Караванського
  3. ордер — I -а, ч. 1》 Письмове розпорядження. || Документ на одержання або видачу чого-небудь. 2》 Бухгалтерський документ, який містить розпорядження на здійснення певної операції з грошовими коштами, матеріальними цінностями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ордер — о́рдер 1 іменник чоловічого роду документ о́рдер 2 іменник чоловічого роду в архітектурі Орфографічний словник української мови
  5. ордер — О́рдер: — орден [25;46-2;VI,XII] — орден; також: геральдичний документ [52] Словник з творів Івана Франка
  6. ордер — (англ. warrant) 1. документ, який містить розпорядження державного органу про вчинення певних дій (надання житлоплощі, проведення обшуку слідчими органами, вилучення документів, цінностей та інших предметів, що можуть бути речовими доказами тощо). Економічний словник
  7. ордер — О́РДЕР¹, а, ч. Письмове розпорядження. – Ад'ютант! – вирішив раптом ротмістр. – Видайте ордер на звільнення цього... як його? (А. Головко); – Затримувати [Джмелика] ми, фактично, не маємо права. Словник української мови у 20 томах
  8. ордер — О́РДЕР (вид архітектурної композиції), О́РДЕН рідше. Ордер.. система колон, пілястр і антаблементів у відповідній архітектурно-стильовій обробці (з науково-популярної літератури); Візерунки дорійського ордена замінили собою буйну зелену гущавину листя (О. Полторацький). Словник синонімів української мови
  9. ордер — О́РДЕР¹, а, ч. Письмове розпорядження. — Ад’ютант! — вирішив раптом ротмістр. — Видайте ордер на звільнення цього… як його? (Головко, II, 1957, 533); — Затримувати [Джмелика] ми, фактично, не маємо права. Словник української мови в 11 томах
  10. ордер — О́рдер. Орден. На пенсию перейшов президент висшого суду краєвого у Львові Якив Сімонович і отримав при сій нагоді вузнаню своїх великих заслуг на поли судівництва великий хрест ордеру Франц-Йосифа (Б., 1895, 1, 4) // пол. order — орден. Українська літературна мова на Буковині
  11. ордер — Наказ, припис Словник чужослів Павло Штепа
  12. ордер — рос. ордер наказ, розпорядження у письмовій формі, документ про видачу його пред'явникові товару, вантажу, грошей і про право обшуку або проведення інших операцій (напр., О. на надання помешкання для житлових потреб чи офісного приміщення). Eкономічна енциклопедія
  13. ордер — о́рдер (нім. Order, франц. ordre, від лат. ordo – ряд, порядок) 1. Письмовий наказ; документ, що містить розпорядження державного органу про вчинення тих чи інших дій (напр., О. на надання житлової площі). Словник іншомовних слів Мельничука
  14. ордер — I -а. Письмове розпорядження на одержання або видачу, здійснення чогось: ордер на квартиру, ордер на арешт, касовий ордер. II -а. Вид архітектурної композиції, що сформувався в Стародавній Греції: дорійський ордер, корінфський ордер. Літературне слововживання