палас

(лат.)

1. Палац феодального замку в кільці фортечних стін. Був поширений у середньовічній Німеччині.

2. Одношарова килимова тканина ручного виробництва без ворсу або килим для підлоги машинного виробництва.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палас — пала́с іменник чоловічого роду килим Орфографічний словник української мови
  2. палас — ПАЛА́С¹, а, ч. 1. Священне дерево. Говориться [у вірші] про те, як птах, що ніс із неба на землю божественний “somâ” (вогонь), загубив пір'їну. Впавши на землю, та пір'їна перетворилася на дерево палас (О. Воропай). 2. Гілка священного дерева. Словник української мови у 20 томах
  3. палас — -а, ч. Безворсовий килим; виконується в техніці ручного або машинного ткацтва, а також у поєднанні того й іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови