панно
(фр. < лат. — площина)
1. Обрамована орнаментальною стрічкою або рамою частина стіни, стелі, дверей зі скульптурними, живописними зображеннями або рельєфними композиціями.
2. Монументальне зображення, яке отримало прямокутну чи іншу чітку форму і закріплено на стіні в інтер'єрі або фасаді будівлі.
3. Станкова живописна або рельєфна композиція, призначена для оформлення приміщення.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панно — панно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- панно — невідм., с. 1》 Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. 2》 Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панно — ПАННО́, невідм., с. 1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (В. Словник української мови у 20 томах
- панно — панно́ (франц. panneau, від лат. pannus – шматок тканини) декоративний живописний або скульптурний твір, призначений для оздоблення стіни чи стелі. Словник іншомовних слів Мельничука
- панно — ПАННО́, невідм., с. 1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Словник української мови в 11 томах