панно
ПАННО́, невідм., с.
1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни.
Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (Собко, Запорука.., 1952, 35);
Великий інтерес викликає в учнів виготовлення декоративних і наукових панно і настінних гербаріїв з сухих квітів і листя (Гурток "Умілі руки..", 1955, 142).
2. Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом.
Вдало вирішене декоративне оформлення вестибюля. Панно двох великих залів, розташованих по його обидва боки, мають самостійне і навіть домінуюче художнє значення (Мист., 3, 1965, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панно — панно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- панно — невідм., с. 1》 Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. 2》 Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панно — ПАННО́, невідм., с. 1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (В. Словник української мови у 20 томах
- панно — панно́ (франц. panneau, від лат. pannus – шматок тканини) декоративний живописний або скульптурний твір, призначений для оздоблення стіни чи стелі. Словник іншомовних слів Мельничука
- панно — (фр. < лат. — площина) 1. Обрамована орнаментальною стрічкою або рамою частина стіни, стелі, дверей зі скульптурними, живописними зображеннями або рельєфними композиціями. Архітектура і монументальне мистецтво