панночка

ПА́ННОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́нна.

Чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба,.. коли панночка, дочка дідича, живе в розкоші, нічого не роблячи? (Коцюб., І, 1955, 97);

Поїхав, неборак [пан], відпочивати на чужинські цілющі води та й там вдруге одружився на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (Стельмах, І, 1962, 233);

Човен пристає до берега і з нього виходять Орест, Милевський, Острожин, Соня і дві панночки (Л. Укр., II, 1951, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панночка — па́нночка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири па́нночки Орфографічний словник української мови
  2. панночка — Панночка, -ки ж. 1) ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49). Словник української мови Грінченка
  3. панночка — ПА́ННОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́нна. Чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба, .. коли панночка, дочка дідича, живе в розкоші, нічого не роблячи? (М. Словник української мови у 20 томах
  4. панночка — [пан:очка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. -чки, -чок дв'і пан:очкие Орфоепічний словник української мови
  5. панночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до панна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. панночка — Па́нночка, -чки, -чці; -чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)