перекриття

Горизонтальні внутрішні конструкції, що розділяють по висоті суміжні приміщення. Вживаються міжповерхові, надпідвальні, горищні; за конструктивним вирішенням розрізняються плоскі, балкові. архітравні, склепінчасті тощо. За характером будівельних матеріалів серед традиційно виконаних з дерева, каменя, цегли, бетону, залізобетону, метала прийнято відрізняти:

~ армокам'яні — плоскі, з цеглин і штабового заліза у горизонтальних швах мурування;

~ архітравні — у вигляді цілісного блока чи плоскої кам'яної плити, які цілком перекривають отвір або приміщення.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекриття — Горизонтальний конструкційний елемент, що розділяє поверхи будинку; може бути дерев'яне (голе, балкове, дошкове, кесонне), цегляне (сегментне, Кляйна), залізобетонне або керамічно-сталеве. Універсальний словник-енциклопедія
  2. перекриття — -я, с. 1》 Дія за знач. перекрити, перекривати. 2》 Частина споруди, будівлі, яка обмежує приміщення зверху чи знизу або відділяє поверхи один від одного. 3》 Конструкція, яка огороджує шари корисної копалини, що її виймають, і обвалюваної породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекриття — ПЕРЕКРИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. перекри́ти, перекрива́ти. На правий берег переправились три білих дивізії і, відкинувши виставлену для перекриття червону стрілецьку дивізію, стали розвивати наступ (Гончар, II, 1959, 373)... Словник української мови в 11 томах
  4. перекриття — ПЕРЕКРИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. перекри́ти, перекрива́ти. Перекриття даху. 2. Частина споруди, будівлі, яка обмежує приміщення зверху чи знизу або відділяє поверхи один від одного. Бомба влучила якраз всередину будинку.. Словник української мови у 20 томах
  5. перекриття — перекриття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  6. перекриття — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  7. перекриття — [пеиреикриет':а] -т':а, р. мн. -т':іў /-ит' Орфоепічний словник української мови