перекриття

ПЕРЕКРИТТЯ́, я́, с.

1. Дія за знач. перекри́ти, перекрива́ти.

Перекриття даху.

2. Частина споруди, будівлі, яка обмежує приміщення зверху чи знизу або відділяє поверхи один від одного.

Бомба влучила якраз всередину будинку.., впали внутрішні перекриття (С. Журахович);

В церкві св. Юра, у Дрогобичі, море кольорів .. Розписано усі стіни, від низу аж до верхів, розписане й саме шатрове перекриття (з наук. літ.);

Залізобетонне перекриття.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекриття — перекриття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перекриття — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. перекриття — [пеиреикриет':а] -т':а, р. мн. -т':іў /-ит' Орфоепічний словник української мови
  4. перекриття — -я, с. 1》 Дія за знач. перекрити, перекривати. 2》 Частина споруди, будівлі, яка обмежує приміщення зверху чи знизу або відділяє поверхи один від одного. 3》 Конструкція, яка огороджує шари корисної копалини, що її виймають, і обвалюваної породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перекриття — Горизонтальний конструкційний елемент, що розділяє поверхи будинку; може бути дерев'яне (голе, балкове, дошкове, кесонне), цегляне (сегментне, Кляйна), залізобетонне або керамічно-сталеве. Універсальний словник-енциклопедія
  6. перекриття — ПЕРЕКРИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. перекри́ти, перекрива́ти. На правий берег переправились три білих дивізії і, відкинувши виставлену для перекриття червону стрілецьку дивізію, стали розвивати наступ (Гончар, II, 1959, 373)... Словник української мови в 11 томах
  7. перекриття — Горизонтальні внутрішні конструкції, що розділяють по висоті суміжні приміщення. Вживаються міжповерхові, надпідвальні, горищні; за конструктивним вирішенням розрізняються плоскі, балкові. архітравні, склепінчасті тощо. Архітектура і монументальне мистецтво