пила

Фриз з кількох (трьох або чотирьох) рядів цеглин, покладених напуском і під кутом до поверхні фасаду.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пила — -и, ж. 1》 Те саме, що пилка 1). 2》 тех. Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пила — пила́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пили́ Орфографічний словник української мови
  3. пила — ПИ́ЛКА (інструмент для розпилювання); ПИЛА́ (більша); НОЖІ́ВКА (з однією ручкою, невелика). Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (С. Чорнобривець); Не лізь туди з сокирою, де пила не була (прислів'я); Все щось тре (Іван Кіндратович) напилком, пиляє ножівкою, свердлить (Д. Ткач). Словник синонімів української мови
  4. пила — ПИЛА́, и́, ж. 1. Те саме, що пи́лка 1. Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Л. Укр., III, 1952, 7); Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (Дор., Єдність, 1950, 16); Дзвінко співа електрична пила (Мур., Ідуть.. Словник української мови в 11 томах
  5. пила — Пила, -ли ж. Пила. Шух. І. 88, 175. ум. пилка. Словник української мови Грінченка
  6. пила — ПИЛА́, и́, ж. 1. Те саме, що пи́лка 1. Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Леся Українка); Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (П. Дорошко); Дзвінко співа електрична пила (І. Муратов). 2. техн. Словник української мови у 20 томах
  7. пила — (-и) ж.; мол. Статевий акт. "Ні, ну правда, я підраховував, вісімдесят-дев'яносто процентів усіх розмов — про пилу! Це — нечесно! Скрізь мусить бути пропорція. Хоча, як можна боротися з цим, якщо людство не знає гострішої насолоди!" (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 435. Словник жарґонної лексики української мови