повітка

Складська будівля, яка відкрита з одного боку, не маючи огороджувальної стінки.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітка — ПОВІ́ТКА, и, ж. 1. Господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. — Замкни коні в повітку та ходім у хату (Гр., II, 1963, 255); Чоловіки поздіймали дошки й повносили в повітку (Н. Словник української мови в 11 томах
  2. повітка — ПОВІ́ТКА, и, ж. 1. Господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. – Замкни коні в повітку та ходім у хату (Б. Грінченко); Чоловіки поздіймали дошки й повносили в повітку (І. Словник української мови у 20 томах
  3. повітка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. повітка — -и, ж. 1》 Господарське приміщення для утримання свійських тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. 2》 Покрівля на опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.; накриття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повітка — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. повітка — пові́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пові́тки Орфографічний словник української мови
  7. повітка — (без дверей) повіть, шопа, (на сіно) сінник, (з дверима) сов. сарай; (на пасіці) катрага; (на 4-х стовпах) оборіг, накриття. Словник синонімів Караванського
  8. повітка — Пові́тка, -тки, -тці; -ві́тки, -ві́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)